абалієнація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | абалієна́ція | — |
Р. | абалієна́ції | — |
Д. | абалієна́ції | — |
З. | абалієна́цію | — |
Ор. | абалієна́цією | — |
М. | абалієна́ції | — |
Кл. | абалієна́ціє* | — |
аб-а-лі-є-на́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -абалієнац-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- юр. у римському праві: вивласнення майна. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|