Українська

а-бе-ра́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -абераці-; закінчення: -я.

астрон. позірне відхилення світил від їхнього справжнього положення на небосхилі
спец. нечіткість або викривленість зображення, що його дають оптичні прилади
перен., книжн. помилка, відхилення від норми, від істини
біол. відхилення від нормальної будови організму, яке проявляється найчастіше в іншому забарвленні чи розмірі
біол. у генетиці — зміни лінійної будови хромосом, що спричиняються їх розривом і перерозподілом, втратою або частковим подвоєнням генетичного матеріалу ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість

Від лат. aberratio — відхилення, від лат. aberro — помиляюся [Мельн.]

позірне відхилення світил від їхнього справжнього положення на небосхилі
Русинська_rue: одхылка ^(rue) жін.

нечіткість або викривленість зображення, що його дають оптичні прилади

помилка, відхилення від норми, від істини

відхилення від нормальної будови організму, яке проявляється найчастіше в іншому забарвленні чи розмірі

зміни лінійної будови хромосом, що спричиняються їх розривом і перерозподілом, втратою або частковим подвоєнням генетичного матеріалу

У Вікіпедії є стаття

Аберація

Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука - К.: Головна ред. УРЕ, 1977. - 776 с.