абревіація

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	абревіа́ція	абревіа́ції
Р.	абревіа́ції	абревіа́цій
Д.	абревіа́ції	абревіа́ціям
З.	абревіа́цію	абревіа́ції
Ор.	абревіа́цією	абревіа́ціями
М.	абревіа́ції	абревіа́ціях
Кл.	абревіа́ціє*	абревіа́ції*

аб-ре-ві-а́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -абревіац-; суфікс: -і; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. лінгв. утворення нових слів шляхом поєднання початкових складів кількох слів або перших літер слів словосполучення. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. мед. скорочення індивідуального розвитку органів або їхніх частин; спричинює недорозвиненість або повну втрату органів у нащадків. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. скорочення кількості стадій розвитку органів або їхніх частин у тваринних організмів. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: абревіація