Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	авізу́ю	авізува́в	авізува́тиму	—
Ти	авізу́єш	авізува́в авізува́ла	авізува́тимеш	авізу́й
Він Вона Воно	авізу́є	авізува́в авізува́ла авізува́ло	авізува́тиме	—
Ми	авізу́єм(о)	авізува́ли	авізува́тимем(о)	авізу́ймо
Ви	авізу́єте	авізува́ли		авізу́йте
Вони	авізу́ють	авізува́ли	авізува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	авізу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	авізува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	авізо́ваний
Безособова форма	авізо́вано

а-ві-зу-ва́-ти

Корінь: -авіз-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

фін. повідомляти, сповіщати кого-небудь про зміни у взаємних розрахунках, грошовий переказ, висилання товарів і т. ін. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів