адоптація

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[[Категорія:{{{lang}}}|uk]]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. адопта́ція адопта́ції
Р. адопта́ції адопта́цій
Д. адопта́ції адопта́ціям
З. адопта́цію адопта́ції
Ор. адопта́цією адопта́ціями
М. адопта́ції адопта́ціях
Кл. адопта́ціє* адопта́ції*

а-доп-та́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -адопт-; суфікси: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. юр. дія за знач. дієсл. адоптування, тобто прийняття малолітніх та неповнолітніх у сім'ю з правами рідних дітей
  2. дія за знач. дієсл. адоптування. ◆ адоптувати , а саме — прийняття малолітніх та неповнолітніх у сім'ю з правами рідних дітей юр.

Синоніми[ред.]

  1. усиновлення, повсиновлення,
  2. удочеріння

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

  1. усиновлення,
  2. удочеріння

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Походить від лат. adoptio, adoptatioШаблон:етимологія:адоптація

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: адоптація
  • стор. 4, «Словник чужослів (знадібки)», Павло Штепа (УВАН та НТШ), вид. «Іван Гладун і сини», м. Торонто, 1977 р.
  • стор. 15, «Орфографічний словник української мови», укл. Головачук С. І. та ін., вид. «Довіра» та укр.-амер. фонд «Відродження», м. Київ, 1994 р. — 864 с. ISBN 5-85154-112-1
  • стор. 27, «Словник іншомовних слів», за ред. академіка АН УРСР Мельничука О. С., 2-е вид., вид. Головная редакція УРЕ, м. Київ, 1985 р..
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття