акторствувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	акто́рствую	акто́рствував	акто́рствуватиму	—
Ти	акто́рствуєш	акто́рствував акто́рствувала	акто́рствуватимеш	акто́рствуй
Він Вона Воно	акто́рствує	акто́рствував акто́рствувала акто́рствувало	акто́рствуватиме	—
Ми	акто́рствуєм(о)	акто́рствували	акто́рствуватимем(о)	акто́рствуймо
Ви	акто́рствуєте	акто́рствували		акто́рствуйте
Вони	акто́рствують	акто́рствували	акто́рствуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	акто́рствуючи
Дієприсл. мин. ч.	акто́рствувавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	акто́рствований
Безособова форма	акто́рствовано

ак-то́р-ству-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -актор-; суфікси: -ств-ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ɐˈktɔrstwʊu̯ɐte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. бути, працювати актором. ◆ немає прикладів застосування.
2. перен. бути штучним, манірним, нещирим у поведінці; удавати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

бути, працювати актором
Російськаru: актёрничать (ru)

бути штучним, манірним, нещирим у поведінці; удавати

Джерела

• Словник УЛІФ: акторствувати
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3