апатія
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | апа́тя | апа́тї |
| Р. | апа́тї | апа́тй |
| Д. | апа́тї | апа́тям |
| З. | апа́тю | апа́тї |
| Ор. | апа́тєю | апа́тями |
| М. | апа́тї | апа́тях |
| Кл. | апа́тє* | апа́тї* |
а-па́-ті-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: а-; корінь: -пат-; суфікс: -і-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- психол. стан байдужості, млявості. ◆ Вона й собі стала якось проворніша й веселіша і вийшла з своєї звичайної апатії Нечуй-Левицький
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
|