апелювати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я апелю́ю апелюва́в апелюва́тиму  —
Ти апелю́єш апелюва́в
апелюва́ла
апелюва́тимеш апелю́й
Він
Вона
Воно
апелю́є апелюва́в
апелюва́ла
апелюва́ло
апелюва́тиме  —
Ми апелю́єм(о) апелюва́ли апелюва́тимем(о) апелю́ймо
Ви апелю́єте апелюва́ли апелю́йте
Вони апелю́ють апелюва́ли апелюва́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. апелю́ючи
Дієприсл. мин. ч. апелюва́вши
Безособова форма апельо́вано

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -апел-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. юр. оскаржувати яку-небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію ◆ немає прикладів застосування.
  2. перен. звертатися до кого-, чого-небудь за підтримкою, порадою; посилатися на чий-небудь авторитет ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]