Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	аплоду́ю	аплодува́в	аплодува́тиму	—
Ти	аплоду́єш	аплодува́в аплодува́ла	аплодува́тимеш	аплоду́й
Він Вона Воно	аплоду́є	аплодува́в аплодува́ла аплодува́ло	аплодува́тиме	—
Ми	аплоду́єм(о)	аплодува́ли	аплодува́тимем(о)	аплоду́ймо
Ви	аплоду́єте	аплодува́ли		аплоду́йте
Вони	аплоду́ють	аплодува́ли	аплодува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	аплоду́ючи
Дієприсл. мин. ч.	аплодува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	аплодо́ваний
Безособова форма	аплодо́вано

а-пло-ду-ва́-ти

Корінь: -аплод-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

плескати в долоні на знак схвалення або вітання. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Оркестр скінчив грати, слухачі, хоч їх було й небагато, від душі аплодували

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Турецька_tr: akışlamak ^(tr)