армувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я арму́ю армува́в армува́тиму  —
Ти арму́єш армува́в
армува́ла
армува́тимеш арму́й
Він
Вона
Воно
арму́є армува́в
армува́ла
армува́ло
армува́тиме  —
Ми арму́єм(о) армува́ли армува́тимем(о) арму́ймо
Ви арму́єте армува́ли арму́йте
Вони арму́ють армува́ли армува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. арму́ючи
Дієприсл. мин. ч. армува́вши
Безособова форма армо́но

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — заармувати.

Корінь: -арм-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. техн. зміцнювати матеріал (споруду), вводячи в нього арматуру (в 2 знач.). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Для підвищення опірності конструкцій розтягненню в бетон… укладають металеві стрижні, тобто бетон армують металом. Наука і життя

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]