армувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	арму́ю	армува́в	армува́тиму	—
Ти	арму́єш	армува́в армува́ла	армува́тимеш	арму́й
Він Вона Воно	арму́є	армува́в армува́ла армува́ло	армува́тиме	—
Ми	арму́єм(о)	армува́ли	армува́тимем(о)	арму́ймо
Ви	арму́єте	армува́ли		арму́йте
Вони	арму́ють	армува́ли	армува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	арму́ючи
Дієприсл. мин. ч.	армува́вши
Безособова форма	армо́но

армувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — заармувати.

Корінь: -арм-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. техн. зміцнювати матеріал (споруду), вводячи в нього арматуру (в 2 знач.). ◆ Для підвищення опірності конструкцій розтягненню в бетон… укладають металеві стрижні, тобто бетон армують металом. Наука і життя

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: армувати