Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	артикулю́юся (-сь)	артикулюва́вся, (-всь) артикулюва́лася, (-лась)	артикулюва́тимуся артикулюва́тимусь	—
Ти	артикулю́єшся	артикулюва́вся, (-всь) артикулюва́лася, (-лась)	артикулюва́тимешся	артикулю́йся
Він Вона Воно	артикулю́ється	артикулюва́вся, (-всь) артикулюва́лася, (-лась) артикулюва́лося, (-лось)	артикулюва́тиметься	—
Ми	артикулю́єм(о)ся (-сь)	артикулюва́лися	артикулюва́тимем(о)ся (-сь)	артикулю́ймося (-сь)
Ви	артикулю́єтеся (-сь)	артикулюва́лися		артикулю́йтеся (-сь)
Вони	артикулю́ються	артикулюва́лися, (-лись)	артикулюва́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	артикулю́ючись
Дієприсл. мин. ч.	артикулюва́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

ар-ти-ку-лю-ва́-ти-ся

Корінь: -артикул-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

лінгв. пасивний до артикулювати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів