артілець
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | арті́лець | арті́льці |
| Р. | арті́льця | арті́льців |
| Д. | арті́льцю арті́льцеві |
арті́льцям |
| З. | арті́льця | арті́льців |
| Ор. | арті́льцем | арті́льцями |
| М. | арті́льці арті́льцеві арті́льцю |
арті́льцях |
| Кл. | арті́льцю | арті́льці |
ар-ті́-лець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -артілець-.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- член артілі. ◆ Повернулася додому, розповідала нашим артільцям усе, що бачила. Олександр Петрович Довженко
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |