артілець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | арті́лець | арті́льці |
Р. | арті́льця | арті́льців |
Д. | арті́льцю арті́льцеві |
арті́льцям |
З. | арті́льця | арті́льців |
Ор. | арті́льцем | арті́льцями |
М. | арті́льці арті́льцеві арті́льцю |
арті́льцях |
Кл. | арті́льцю | арті́льці |
ар-ті́-лець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -артілець-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- член артілі. ◆ Повернулася додому, розповідала нашим артільцям усе, що бачила. Олександр Петрович Довженко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |