археологія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | археоло́гія | — |
| Р. | археоло́гії | — |
| Д. | археоло́гії | — |
| З. | археоло́гію | — |
| Ор. | археоло́гією | — |
| М. | археоло́гії | — |
| Кл. | археоло́гіє* | — |
ар-хе-о-ло́-гі-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -археолог-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɐrxeɔˈlɔɦʲijɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- наука, що вивчає давні побут і культуру людського суспільства на підставі речових пам'яток минулого, добутих розкопками. [▲ 1] ◆ Розкопками і вивченням добутих таким способом пам'яток минулого займаються археологія
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |