Українська

ар-хе-о-ло́-гі-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -археолог-; суфікс: -і; закінчення: -я.

наука, що вивчає давні побут і культуру людського суспільства на підставі речових пам'яток минулого, добутих розкопками. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Розкопками і вивченням добутих таким способом пам'яток минулого займаються археологія

Найтісніша спорідненість

Від ?

Список перекладів