асертивність

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. асерти́вність  —
Р. асерти́вності  —
Д. асерти́вності  —
З. асерти́вність  —
Ор. асерти́вністю  —
М. асерти́вності  —
Кл. асерти́вносте*  —

а-сер-ти́в-ність

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -асерт-; суфікси: -ив-ість.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. неол. психол. особистісна риса, здатність людини відстоювати свою точку зору, не порушуючи моральних прав іншої людини; незалежність від зовнішніх впливів та оцінок. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від англ. assertiveness

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]