афішувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	афішу́ю	афішува́в	афішува́тиму	—
Ти	афішу́єш	афішува́в афішува́ла	афішува́тимеш	афішу́й
Він Вона Воно	афішу́є	афішува́в афішува́ла афішува́ло	афішува́тиме	—
Ми	афішу́єм(о)	афішува́ли	афішува́тимем(о)	афішу́ймо
Ви	афішу́єте	афішува́ли		афішу́йте
Вони	афішу́ють	афішува́ли	афішува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	афішу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	афішува́вши
Безособова форма	афішо́вано

афішувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -афіш-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. виставляти шо-небудь напоказ; привертати загальну увагу до чого-небудь. ◆ Хто має який товар, яку особливість, яку цінну річ,— зараз її напоказ дає, по вулицях афішує. І. Я. Франко

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: афішувати