Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ба́блю	ба́бїв ба́біла	ба́блеітиму	—
Ти	ба́бш	ба́бв ба́біла	ба́бітимеш	ба́би
Він Вона Воно	ба́біть	ба́бів ба́біла ба́біло	ба́бітиме	—
Ми	ба́бім ( -имо)	ба́біли	ба́бітимем(о)	ба́бмо
Ви	ба́біте	ба́біли		ба́біте
Вони	ба́бть	ба́біли	ба́бітимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ба́блеячи
Дієприсл. мин. ч.	ба́бівши
Безособова форма	—

бабити (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -баб-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

розм., заст. займатися акушерством, приймати дітей під час пологів. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів