Українська
[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	багровію́	багрові́в багрові́ла	багрові́тиму	—
Ти	багрові́єш	багрові́в багрові́ла	багрові́тимеш	багрові́й
Він Вона Воно	багрові́є	багрові́в багрові́ла багрові́ло	багрові́тиме	—
Ми	багрові́єм (-є́мо)	багрові́ли	багрові́тимем(о)	багрові́йм(о)
Ви	багрові́єте	багрові́ли		багрові́йте
Вони	багрові́ють	багрові́ли	багрові́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	багрові́ючи
Дієприсл. мин. ч.	багрові́вши
Безособова форма	—

баг-ро-ві́-ти

Корінь: -багр-; суфікси: -ов -і; дієслівне закінчення: -ти.

набирати багрового кольору, ставати багровим. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ — Бреше вона!— вигукнув піп, багровіючи від сорому і злості А. І. Шиян
виднітися, виділятися своїм багровим кольором. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Тачанка його, багровіючи килимами, стоїть впоперек колій просто на рейках О. Т. Гончар

Найтісніша спорідненість

Від ??

набирати багрового кольору, ставати багровим

виднітися, виділятися своїм багровим кольором

Українська[ред.]