Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	базі́каю	базі́кав	базі́катиму	—
Ти	базі́каєш	базі́кав базі́кала	базі́катимеш	базі́кай
Він Вона Воно	базі́кає	базі́кав базі́кала базі́кало	базі́катиме	—
Ми	базі́каєм(о)	базі́кали	базі́катимем(о)	базі́каймо
Ви	базі́каєте	базі́кали		базі́кайте
Вони	базі́кають	базі́кали	базі́катимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	базі́кающий
Дієприкм. мин. ч.	базі́кавший
Дієприсл. теп. ч.	базі́кая
Дієприсл. мин. ч.	базі́кав, базі́кавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	базі́каемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	базі́каовано

ба-зі́-ка-ти

Корінь: -базік-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

зневажл. говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Панич не слухав, що п'яний коваль базікав Панас Мирний
1. взагалі говорити. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Довго вони базікали, доказуючи один одному те, в чому вже й так всі вони були певні Леся Українка
2. говорити те, чого не можна розголошувати. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: базі́ка, базі́кання, базі́кало дієслова:

Від ??

говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги

взагалі говорити

говорити те, чого не можна розголошувати