балакучий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. балаку́чий балаку́ча балаку́че балаку́чі
Р. балаку́чого балаку́чої балаку́чого балаку́чих
Д. балаку́чому балаку́чій балаку́чому балаку́чим
З. балаку́чого (іcт.)
балаку́чий (неіст.)
балаку́чу балаку́че балаку́чих (іст.)
балаку́чі (неіст.)
О. балаку́чим балаку́чою балаку́чим балаку́чими
М. балаку́чім
балаку́чому
балаку́чій балаку́чім
балаку́чому
балаку́чих

ба-ла-ку́-чий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -балак-; суфікс: -уч; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який любить багато балакати, який багато говорить. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Та, здається, на йому [Лушяі] й шкура говорила, такий балакучий Панас Мирний

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]