Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	балаку́чий	балаку́че	балаку́ча	балаку́чі
Р.	балаку́чого	балаку́чого	балаку́чої	балаку́чих
Д.	балаку́чому	балаку́чому	балаку́чій	балаку́чим
З. (^іст./_неіст.)	балаку́чого (іcт.) балаку́чий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	балаку́че	балаку́чу	балаку́чих (іст.) балаку́чі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	балаку́чим	балаку́чим	балаку́чою	балаку́чими
М.	балаку́чім балаку́чому	балаку́чім балаку́чому	балаку́чій	балаку́чих

ба-ла-ку́-чий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -балак-; суфікс: -уч; закінчення: -ий.

який любить багато балакати, який багато говорить. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Та, здається, на йому [Лушяі] й шкура говорила, такий балакучий Панас Мирний

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: talkative, chatty, loquacious, babbling, garrulous, voluble, mouthy, gabby, gossipy, newsy, flippant, narrative, conversable, conversational, well-spoken, leaky, windy Білоруська_be: гаманкі, гаваркі, гаварлівы Німецька_de: gesprächig, redselig, geschwätzig Російська_ru: разговорчивый, болтливый, словоохотливый