Перейти до вмісту

бандитувати

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бандиту́ю бандитува́в бандитува́тиму  —
Ти бандиту́єш бандитува́в
бандитува́ла
бандитува́тимеш бандиту́й
Він
Вона
Воно
бандиту́є бандитува́в
бандитува́ла
бандитува́ло
бандитува́тиме  —
Ми бандиту́єм(о) бандитува́ли бандитува́тимем(о) бандиту́ймо
Ви бандиту́єте бандитува́ли бандиту́йте
Вони бандиту́ють бандитува́ли бандитува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бандиту́ючи
Дієприсл. мин. ч. бандитува́вши
Безособова форма бандито́вано

бандитувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.


Корінь: -бандит-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. чинити грабежі, розбої, вбивства; бути бандитом [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]