бандитувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бандиту́ю бандитува́в бандитува́тиму  —
Ти бандиту́єш бандитува́в
бандитува́ла
бандитува́тимеш бандиту́й
Він
Вона
Воно
бандиту́є бандитува́в
бандитува́ла
бандитува́ло
бандитува́тиме  —
Ми бандиту́єм(о) бандитува́ли бандитува́тимем(о) бандиту́ймо
Ви бандиту́єте бандитува́ли бандиту́йте
Вони бандиту́ють бандитува́ли бандитува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бандиту́ючи
Дієприсл. мин. ч. бандитува́вши
Безособова форма бандито́вано

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.


Корінь: -бандит-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. чинити грабежі, розбої, вбивства; бути бандитом [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]