Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бандиту́ю	бандитува́в	бандитува́тиму	—
Ти	бандиту́єш	бандитува́в бандитува́ла	бандитува́тимеш	бандиту́й
Він Вона Воно	бандиту́є	бандитува́в бандитува́ла бандитува́ло	бандитува́тиме	—
Ми	бандиту́єм(о)	бандитува́ли	бандитува́тимем(о)	бандиту́ймо
Ви	бандиту́єте	бандитува́ли		бандиту́йте
Вони	бандиту́ють	бандитува́ли	бандитува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	бандиту́ючи
Дієприсл. мин. ч.	бандитува́вши
Безособова форма	бандито́вано

бандитувати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -бандит-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

чинити грабежі, розбої, вбивства; бути бандитом ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів