банкрутувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я банкруту́ю банкрутува́в банкрутува́тиму  —
Ти банкруту́єш банкрутува́в
банкрутува́ла
банкрутува́тимеш банкруту́й
Він
Вона
Воно
банкруту́є банкрутува́в
банкрутува́ла
банкрутува́ло
банкрутува́тиме  —
Ми банкруту́єм(о) банкрутува́ли банкрутува́тимем(о) банкруту́ймо
Ви банкруту́єте банкрутува́ли банкруту́йте
Вони банкруту́ють банкрутува́ли банкрутува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. банкруту́ючи
Дієприсл. мин. ч. банкрутува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. банкруто́ваний
Безособова форма банкруто́вано

бан-кру-ту-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — збанкрутува́ти.

Корінь: -банкрут-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. фін. ставати банкрутом. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ [Ш п і ц к о п ф:] Скажіть мені, через що властиво банкротує пан Чирняк? І. Я. Франко

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]