банкрутувати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | банкруту́ю | банкрутува́в | банкрутува́тиму | — |
| Ти | банкруту́єш | банкрутува́в банкрутува́ла | банкрутува́тимеш | банкруту́й |
| Він Вона Воно |
банкруту́є | банкрутува́в банкрутува́ла банкрутува́ло | банкрутува́тиме | — |
| Ми | банкруту́єм(о) | банкрутува́ли | банкрутува́тимем(о) | банкруту́ймо |
| Ви | банкруту́єте | банкрутува́ли | банкруту́йте | |
| Вони | банкруту́ють | банкрутува́ли | банкрутува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | банкруту́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | банкрутува́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | банкруто́ваний | |||
| Безособова форма | банкруто́вано | |||
бан-кру-ту-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — збанкрутува́ти.
Корінь: -банкрут-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- фін. ставати банкрутом. ◆ [Ш п і ц к о п ф:] Скажіть мені, через що властиво банкротує пан Чирняк? І. Я. Франко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |