банувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бану́ю банува́в банува́тиму  —
Ти бану́єш банува́в
банува́ла
банува́тимеш бану́й
Він
Вона
Воно
бану́є банува́в
банува́ла
банува́ло
банува́тиме  —
Ми бану́єм(о) банува́ли банува́тимем(о) бану́ймо
Ви бану́єте банува́ли бану́йте
Вони бану́ють банува́ли банува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. банува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. бано́ваний
Безособова форма бано́вано

ба-ну-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бан-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. без додатка і за ким, чим, недок. діал. сумувати, журитися. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ — Почав я банувати. А найгірше за Марією М. М. Коцюбинський

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]