баражувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	баражу́ю	баражува́в	баражува́тиму	—
Ти	баражу́єш	баражува́в баражува́ла	баражува́тимеш	баражу́й
Він Вона Воно	баражу́є	баражува́в баражува́ла баражува́ло	баражува́тиме	—
Ми	баражу́єм(о)	баражува́ли	баражува́тимем(о)	баражу́ймо
Ви	баражу́єте	баражува́ли		баражу́йте
Вони	баражу́ють	баражува́ли	баражува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	баражу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	баражува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	баражо́ваний
Безособова форма	баражо́вано

ба-ра-жу-в́а-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бараж-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [bɐrɐʒʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. авіац. патрулювати над певним районом, об’єктом, щоб не допустити повітряного нападу (про літаки) ◆ Над кораблями позмінно баражували винищувачі В. С. Кучер

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: барражировать (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: баражувати