басувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

басувати I[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я басу́ю басу́в басу́тиму  —
Ти басу́єш басу́в
басу́ла
басу́тимеш басу́й
Він
Вона
Воно
басу́є басу́в
басу́ла
басу́ло
басу́тиме  —
Ми басу́єм(о) басу́ли басу́тимем(о) басу́ймо
Ви басу́єте басу́ли басу́йте
Вони басу́ють басу́ли басу́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. басу́ючи
Дієприсл. мин. ч. басу́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

ба-су-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бас-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зводитися на диби; скакати, бігти галопом (про коней) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Кінь басує,— от-от річку, От… от… перескочить Шевченко
    1. баско, жваво їхати верхи; гарцювати [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Козаки на конях жваво басували Грабовський
  2. перен. бігати підскакуючи, стрибати [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Хлопець крутився на одному місці, басував, схиляв голову то на сторону, то униз, буцім справді ситий кінь ворсується… Панас Мирний ◆ Розпитували його про все. І хоч відповідав неохоче, та спідлоба позирав на Спиридонова, басував на блискучу його медаль, і коли Галина запитала, чи хотів би мати собі наставника, уже прямо й з надією подивився Павлові в очі. , ««Молодий комунар», № 164 (3923), 29.08.1987»

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

басувати II[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я басу́ю басу́в басу́тиму  —
Ти басу́єш басу́в
басу́ла
басу́тимеш басу́й
Він
Вона
Воно
басу́є басу́в
басу́ла
басу́ло
басу́тиме  —
Ми басу́єм(о) басу́ли басу́тимем(о) басу́ймо
Ви басу́єте басу́ли басу́йте
Вони басу́ють басу́ли басу́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. басу́ючи
Дієприсл. мин. ч. басу́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

ба-су-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бас-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. те ж саме, що басити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ А по всій гостиниці [готелю] співали-басували. Кипіло все напередодні весни, як у казані над золотим багаттям М. Хвильовий ◆ — Та й мені їсти хочеться. Чи нема чого? — басує лагідно помолоділий Щепкін. — Що ж мені на світі робити? Василь Шевчук ◆ Микола басував найкраще з усіх, у кого був низький голос з газ.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]