Українська
[ред.]

ба-та́-лі-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -батал-; суфікс: -і; закінчення: -я.

заст. бій, битва, бойовище. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Торік приїздив наш братик з війська та розказував, як він був у баталії Марко Вовчок
розм., ірон. сварка, бійка. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Христя сиділа, як на вугіллях, і ждала, що ось незабаром і здійметься баталія! Панас Мирний

Найтісніша спорідненість

Від ??

бій, битва, бойовище

сварка, бійка

Українська[ред.]