безвиглядний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	безвигля́дний	безвигля́дна	безвигля́дне	безвигля́дні
Р.	безвигля́дного	безвигля́дної	безвигля́дного	безвигля́дних
Д.	безвигля́дному	безвигля́дній	безвигля́дному	безвигля́дним
З.	безвигля́дного (іcт.) безвигля́дний (неіст.)	безвигля́дну	безвигля́дне	безвигля́дних (іст.) безвигля́дні (неіст.)
О.	безвигля́дним	безвигля́дною	безвигля́дним	безвигля́дними
М.	безвигля́днім безвигля́дному	безвигля́дній	безвигля́днім безвигля́дному	безвигля́дних

без-ви-гля́д-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікси: без-ви-; корінь: -гляд-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [бе^извигл'а́дниǐ]

Семантичні властивості

Значення

1. зах. безперспективний, безнадійний ◆ Бо розум диктував їм покинути безвиглядний бій на рівнині беззахисній. ◆ Бачив [Лі Юнкшан] безвиглядні вічні злидні своєї чисельної родини. М. Ірчан.

Синоніми

1. безнадійний, безвихідний, безпорадний, безпросвітний, невилазний, безперспективний

Антоніми

1. перспективний

Споріднені слова

• іменники: безвиглядність, вигляд
• дієслова: виглядати
• прислівники: безвиглядно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: unpromising Російськаru: бесперспективный

Джерела

• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
• Словник УЛІФ: безвиглядний