безвиглядний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	безвигля́дний	безвигля́дне	безвигля́дна	безвигля́дні
Р.	безвигля́дного	безвигля́дного	безвигля́дної	безвигля́дних
Д.	безвигля́дному	безвигля́дному	безвигля́дній	безвигля́дним
З. (іст./неіст.)	безвигля́дного (іcт.) безвигля́дний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безвигля́дне	безвигля́дну	безвигля́дних (іст.) безвигля́дні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безвигля́дним	безвигля́дним	безвигля́дною	безвигля́дними
М.	безвигля́днім безвигля́дному	безвигля́днім безвигля́дному	безвигля́дній	безвигля́дних

без-ви-гля́д-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікси: без-ви-; корінь: -гляд-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: [бе^извигл'а́дниǐ]

Семантичні властивості

Значення

1. зах. безперспективний, безнадійний ◆ Бо розум диктував їм покинути безвиглядний бій на рівнині беззахисній. ◆ Бачив [Лі Юнкшан] безвиглядні вічні злидні своєї чисельної родини. М. Ірчан.

Синоніми

1. безнадійний, безвихідний, безпорадний, безпросвітний, невилазний, безперспективний

Антоніми

1. перспективний

Споріднені слова

• іменники: безвиглядність, вигляд
• дієслова: виглядати
• прислівники: безвиглядно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: unpromising Російськаru: бесперспективный

Джерела

• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
• Словник УЛІФ: безвиглядний