безвиглядний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. безвигля́дний безвигля́дна безвигля́дне безвигля́дні
Р. безвигля́дного безвигля́дної безвигля́дного безвигля́дних
Д. безвигля́дному безвигля́дній безвигля́дному безвигля́дним
З. безвигля́дного (іcт.)
безвигля́дний (неіст.)
безвигля́дну безвигля́дне безвигля́дних (іст.)
безвигля́дні (неіст.)
О. безвигля́дним безвигля́дною безвигля́дним безвигля́дними
М. безвигля́днім
безвигля́дному
безвигля́дній безвигля́днім
безвигля́дному
безвигля́дних

без-ви-гля́д-ний[1]

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1a. Префікси: без-ви-; корінь: -гляд-; суфікс: -н-; закінчення: -ий

Вимова[ред.]

МФА: []

Українська транскрипція: [беизвигл'а́дниǐ]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зах. безперспективний, безнадійний ◆ Бо розум диктував їм покинути безвиглядний бій на рівнині беззаxисній. ◆ Бачив [Лі Юнкшан] безвиглядні вічні злидні своєї чисельної родини. М. Ірчан.

Синоніми[ред.]

  1. безнадійний, безвихідний, безпорадний, безпросвітний, невилазний, безперспективний

Антоніми[ред.]

  1. перспективний

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
  • Словник УЛІФ: безвиглядний

Примітки[ред.]

  1. Наголос згідно зі словниками УЛІФ і Орфографічним словником української мови. Slovnyk.net подає безви́глядний