Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	безпри́страсний	безпри́страсне	безпри́страсна	безпри́страсні
Р.	безпри́страсного	безпри́страсного	безпри́страсної	безпри́страсних
Д.	безпри́страсному	безпри́страсному	безпри́страсній	безпри́страсним
З. (^іст./_неіст.)	безпри́страсного (іcт.) безпри́страсний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безпри́страсне	безпри́страсну	безпри́страсних (іст.) безпри́страсні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безпри́страсним	безпри́страсним	безпри́страсною	безпри́страсними
М.	безпри́страснім безпри́страсному	безпри́страснім безпри́страсному	безпри́страсній	безпри́страсних

без-при́-страс-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікси: без-при-; корінь: -страс-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

рідк. який до всього ставиться байдуже, не схильний до почуттів, пристрастей; ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Тихонов гостро бачить і чудесно описує світ. Але він — далеко не безпристрасний спостерігач М. Т. Рильський
який виражає байдужість ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]}

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів