безсоромний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	безсоро́мний	безсоро́мне	безсоро́мна	безсоро́мні
Р.	безсоро́много	безсоро́много	безсоро́мної	безсоро́мних
Д.	безсоро́мному	безсоро́мному	безсоро́мній	безсоро́мним
З. (іст./неіст.)	безсоро́много (іcт.) безсоро́мний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безсоро́мне	безсоро́мну	безсоро́мних (іст.) безсоро́мні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безсоро́мним	безсоро́мним	безсоро́мною	безсоро́мними
М.	безсоро́мнім безсоро́мному	безсоро́мнім безсоро́мному	безсоро́мній	безсоро́мних

без-со-ро́м-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -сором-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [bezsɔˈrɔmnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який не почуває сорому, не соромиться; безстидний ◆ «І яка ся безсоромна Мар'я: плеще таке, що й на голову не злізе!» — думається їй Панас Мирний
   1. який виражає безсоромність; непристойний ◆ Чарівні були обличчя [дам]. Тільки трошки безсоромні Леся Українка
   2. нічим не стримуваний; безсовісний, зухвалий ◆ — Брехня! — надсаджувався Балика, силкуючись перекричати гамір.— Безсоромна брехня! Тулуб

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від сором, сороми́тель «той, хто соромить» Нед, соромиця «лобкова кістка» (анат.) Нед, соромітник, соромітництво, соромо́к «penis (у малолітнього)», соромо́та́ «сором» СУМ, Нед, соромі́жливий «соромливий», соромля́жий, сором'я́жли́вий Г, Нед, сором’я́жний, соромязли́вий СУМ, Нед, сором’язни́й «тс.», соромі́тни́й «непристойний, безсоромний» СУМ. Нед, соромі́тницький, соромі́цький, соромни́цкий НедІ, со́ро́мний СУМ, Нед, соромя́зний «тс» Нед, соро́матися «соромитися», соро́мити, соро́мля́тися «соромитися» СУМ, Бі, безсоро́мник, безсоромі́тний, безсоро́мний, осоромля́ти, обсоромля́ти, по́соромно «соромно»; — рос. сором «сором», білор. сорам, др. соромь, пол. н.-луж. srom, болг. мак. срам, сербохорв. сра̑м, словен. sram, стсл. срамъ; — psl. *sormъ «сором»; — споріднене з авест. fšarəma-, согд. šβ'r(m), перс. sarm «тс.», дісл. harmr «турбота, досада, образа», двн. har(a)m, днн. harm, дфриз. herm, дав.-англ. hearm «тс.», лат. sērmelis «жах, страх» і далі, можливо, з лит. šarmà «іній»; праіндоєвр. ˆkormo- «мука, біль»; виведення з *sormo- «червоний колір» (Buga RR II 586) помилкове. — Фасмер—Трубачев III 724; Brückner 511; Schuster-Sewč 1351; Младенов 604—605; Skok III 315; Критерко Вступ 526; Mikl. EW 316; Meillet Etudes 428; Trautmann 299; Miihl— Endz. Ill 830; Ларин Вестник ЛГУ 1958, 14/3, 150—158; Журавлев ЭИРЯ II 14; Bartholomae 1029; Абаев ИЭСОЯ І 482; Зализняк ВСЯ VI 35; Kluge—Mitzka 290; Pokorny 615.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: shameless (en)

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: безсоромний