Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	безсо́вісний	безсо́вісне	безсо́вісна	безсо́вісні
Р.	безсо́вісного	безсо́вісного	безсо́вісної	безсо́вісних
Д.	безсо́вісному	безсо́вісному	безсо́вісній	безсо́вісним
З. (^іст./_неіст.)	безсо́вісного (іcт.) безсо́вісний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безсо́вісне	безсо́вісну	безсо́вісних (іст.) безсо́вісні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безсо́вісним	безсо́вісним	безсо́вісною	безсо́вісними
М.	безсо́віснім безсо́вісному	безсо́віснім безсо́вісному	безсо́вісній	безсо́вісних

без-со́-віс-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -совіс-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який не має совісті, робить не по совісті, несправедливо; несовісний, безсоромний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ — Я став громадським писарем, викуривши з села давнього писаря, збанкротованого канцеліста [канцеляриста], п'яницю, безсовісного деруна та ошуканця І. Я. Франко
1. який виражає безсовісність, безсоромність. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ — Великий святий боже! Ти чуєш цих людців? Врази ж їх негайно громом за їхній безсовісний наклеп на мене! О. В. Донченко

Найтісніша спорідненість

Від ??

який не має совісті, робить не по совісті, несправедливо

який виражає безсовісність, безсоромність