бемкати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бе́мкаю бе́мкав бе́мкатиму  —
Ти бе́мкаєш бе́мкав
бе́мкала
бе́мкатимеш бе́мкай
Він
Вона
Воно
бе́мкає бе́мкав
бе́мкала
бе́мкало
бе́мкатиме  —
Ми бе́мкаєм(о) бе́мкали бе́мкатимем(о) бе́мкаймо
Ви бе́мкаєте бе́мкали бе́мкайте
Вони бе́мкають бе́мкали бе́мкатимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бе́мкаючи
Дієприсл. мин. ч. бе́мкавши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

бе́м-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бемк-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. звучати від ударів (про дзвін і т. ін.). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ На дзвіниці Софії бемкав великий дзвін Смолич

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]