беркицати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я берки́цаю берки́цав
берки́цала
берки́цатиму  —
Ти берки́цаєш берки́цав
берки́цала
берки́цатимеш берки́цай
Він
Вона
Воно
берки́цає берки́цав
берки́цала
берки́цало
берки́цатиме  —
Ми берки́цаєм(о) берки́цали берки́цатимем(о) берки́цаймо
Ви берки́цаєте берки́цали берки́цайте
Вони берки́цають берки́цали берки́цатимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. берки́цаючи
Дієприсл. мин. ч. берки́цавши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

бер-ки́-ца-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.


Корінь: -беркиц-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. раптом падати, перекидаючись [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]