бестія

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бе́стія	бе́стії
Р.	бе́стії	бе́стій
Д.	бе́стії	бе́стіям
З.	бе́стію	бе́стій
Ор.	бе́стією	бе́стіями
М.	бе́стії	бе́стіях
Кл.	бе́стіє*	бе́стії*

бе́с-ті-я

Іменник, істота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бест-; суфікс: -і; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [ˈbɛsʲtʲijɐ] (одн.), [ˈbɛsʲtʲiji] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. дикий звір. ◆ Страшні бестії вишкірюють зуби з полотен буди [комедіантської] Стефаник
2. лайл. про лиху, хитру людину, бешкетника, крутія і т. ін. ◆ — Що скажеш, шельмо?… І не стогне! Завзята бестія! Т. Г. Шевченко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від лат. bèstia /'bestja]/ - тварина.

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бестія