Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	благословля́ю	благословля́в	благословля́тиму	—
Ти	благословля́єш	благословля́в благословля́ла	благословля́тимеш	благословля́й
Він Вона Воно	благословля́є	благословля́в благословля́ла благословля́ло	благословля́тиме	—
Ми	благословля́єм(о)	благословля́ли	благословля́тимем(о)	благословля́ймо
Ви	благословля́єте	благословля́ли		благословля́йте
Вони	благословля́ють	благословля́ли	благословля́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	благословля́ющий
Дієприкм. мин. ч.	благословля́вший
Дієприсл. теп. ч.	благословля́я
Дієприсл. мин. ч.	благословля́в, благословля́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	благословля́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	благословля́овано

бла-го-слов-ля́-ти

Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; корінь: -слов-; суфікси: -л -я; дієслівне закінчення: -ти.

заст. хрестити кого-небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх та хрестить… Марко Вовчок
перев. на що, заст. давати згоду на що-небудь, дозволяти кому-небудь щось. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ — Я піду у черниці,— промовляє Катря…— Я [батько] ніколи тебе на се не благословлю! Марко Вовчок
уроч. славити, прославляти, вихваляти кого-, що-небудь (у подяку за щось). ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Умийся, серце, щоб пізнала [мати] тебе… І господа благословляла за долю добрую твою Т. Г. Шевченко
кого ким, чим, розм., заст. дати, подарувати. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

хрестити кого-небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання

давати згоду на що-небудь, дозволяти кому-небудь щось

славити, прославляти, вихваляти кого-, що-небудь

дати, подарувати
Англійська_en: give ^(en), gift ^(en)