благословляти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

бла-го-слов-ля́-ти

Дієслово недоконаного виду.

Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; корінь: -слов-; суфікси: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. заст. хрестити кого-небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх та хрестить… Марко Вовчок
  2. перев. на що, заст. давати згоду на що-небудь, дозволяти кому-небудь щось. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ — Я піду у черниці,— промовляє Катря…— Я [батько] ніколи тебе на се не благословлю! Марко Вовчок
  3. уроч. славити, прославляти, вихваляти кого-, що-небудь (у подяку за щось). [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Умийся, серце, щоб пізнала [мати] тебе… І господа благословляла за долю добрую твою Т. Г. Шевченко
  4. кого ким, чим, розм., заст. дати, подарувати. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
Антоніми
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

хрестити кого-небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання
давати згоду на що-небудь, дозволяти кому-небудь щось
славити, прославляти, вихваляти кого-, що-небудь
дати, подарувати

Джерела[ред.]