блеяти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бле́ю	бле́в	бле́тиму	—
Ти	бле́єш	бле́в бле́ла	бле́тимеш	бле́й
Він Вона Воно	бле́є	бле́в бле́ла бле́ло	бле́тиме	—
Ми	бле́єм(о)	бле́ли	бле́тимем(о)	бле́ймо
Ви	бле́єте	бле́ли		бле́йте
Вони	бле́ють	бле́ли	бле́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	бле́ющий
Дієприкм. мин. ч.	бле́вший
Дієприсл. теп. ч.	бле́я
Дієприсл. мин. ч.	бле́в, бле́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	бле́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	бле́овано

бле-я-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -блея-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈblɛjɐte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. бекати. ◆ Мечуться пси, блеють овечки М. М. Коцюбинський

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: блеяти