блеяти

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бле́ю бле́в бле́тиму  —
Ти бле́єш бле́в
бле́ла
бле́тимеш бле́й
Він
Вона
Воно
бле́є бле́в
бле́ла
бле́ло
бле́тиме  —
Ми бле́єм(о) бле́ли бле́тимем(о) бле́ймо
Ви бле́єте бле́ли бле́йте
Вони бле́ють бле́ли бле́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч. бле́ющий
Дієприкм. мин. ч. бле́вший
Дієприсл. теп. ч. бле́я
Дієприсл. мин. ч. бле́в, бле́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. бле́емый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма бле́овано

бле-я-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -блея-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал. бекати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Мечуться пси, блеють овечки М. М. Коцюбинський

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів


Джерела[ред.]

У Вікіпедії є стаття