блимати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Дієслово.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. тільки 3 ос. світитися тьмяним нерівним світлом ◆ Я на небо позираю — Сумно блимають зірки Грабовський
  2. чим. світити уривчасто, з перервами; блискати, мигати ◆ Клим не думав спати, блимав у темряві цигаркою Васильченко
  3. перен. раптово з'являтися і зникати ◆ Думки блимали, як брудні шкельця на сонці Панч
  4. на кого — що. кидати погляди, поглядати ◆ Яків раз по раз блимав на чоловіка Панас Мирний

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]