блискотати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	блискочу́	блискота́в	блискота́тиму	—
Ти	блиско́чеш	блискота́в блискота́ла	блискота́тимеш	блискочи́
Він Вона Воно	блиско́че	блискота́в блискота́ла блискота́ло	блискота́тиме	—
Ми	блиско́чем (блиско́чемо)	блискота́ли	блискота́тимем(о)	блискочі́м(о)
Ви	блиско́чете	блискота́ли		блискочі́ть
Вони	блиско́чуть	блискота́ли	блискота́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	блискочачи́
Дієприсл. мин. ч.	блискота́вши
Безособова форма	—

блис-ко-та́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c. II. дієвідміна

Корінь: -блиск-; суфікси: -от-а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [bleskɔˈtɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що блискотіти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: блискотати