блискотати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я блискочу́ блискота́в блискота́тиму  —
Ти блиско́чеш блискота́в
блискота́ла
блискота́тимеш блискочи́
Він
Вона
Воно
блиско́че блискота́в
блискота́ла
блискота́ло
блискота́тиме  —
Ми блиско́чем (блиско́чемо) блискота́ли блискота́тимем(о) блискочі́м(о)
Ви блиско́чете блискота́ли блискочі́ть
Вони блиско́чуть блискота́ли блискота́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. блискочачи́
Дієприсл. мин. ч. блискота́вши
Безособова форма

Дієслова, недоконаний вид перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 6c).

Корінь: -блиск-; суфікси: -от; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що блискотіти. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]