Українська

блю́-дце

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блюд-; суфікс: -ц; закінчення: -е.

чайний посуд, який ставлять під чашку або склянку. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Він, наливаючи чай у блюдце, схлюпнув трохи на стіл Панас Мирний
геол. полога западина округлої або овальної форми, дно якої поступово підвищується до країв і непомітно зливається з навколишньою поверхнею. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів