бовтун
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бовту́н | бовтуни́ |
Р. | бовтуна́ | бовтуні́в |
Д. | бовтуно́ві бовтуну́ |
бовтуна́м |
З. | бовту́н | бовтуни́ |
Ор. | бовтуно́м | бовтуна́ми |
М. | бовтуно́ві, бовтуну́ | бовтуна́х |
Кл. | бовту́не* | бовтуни́* |
бов-ту́н
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бовтун-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зіпсоване засиджене пташине яйце. Параска ворогувала з невісткою Галькою. Крала в неї яйця… І ось попалися їй бовтуни… Кравченко ◆
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |