богослов'я
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | богосло́в'я | — |
Р. | богосло́в'я | — |
Д. | богосло́в'ю | — |
З. | богосло́в'я | — |
Ор. | богосло́в'ям | — |
М. | богосло́в'і богосло́в'ю |
— |
Кл. | богосло́в'я | — |
бо-го-сло́-в'я
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -бог-; інтерфікс: -о-; корінь: -слов-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- сукупність церковних учень про Бога й догмати релігії. ◆ Церковний, релігійний характер середньовічної культури позначився і на розвитку науки. Розвивались... гуманітарні дисципліни і передусім богослов'я. (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 504).
- заст. назва старшого класу духовної семінарії.
Синоніми[ред.]
- теологія
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: богослов
- прикметники: богословський
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
сукупність церковних учень | |
|
назва старшого класу духовної семінарії | |