Перейти до вмісту

богувати

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я богу́ю богува́в богува́тиму  —
Ти богу́єш богува́в
богува́ла
богува́тимеш богу́й
Він
Вона
Воно
богу́є богува́в
богува́ла
богува́ло
богува́тиме  —
Ми богу́єм(о) богува́ли богува́тимем(о) богу́ймо
Ви богу́єте богува́ли богу́йте
Вони богу́ють богува́ли богува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. богу́ючи
Дієприсл. мин. ч. богува́вши
Безособова форма бого́вано

богувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -бог-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. заст. бути Богом. ◆ — Чорний і білий боги не жили в згоді і раз на рік, на святого Купала, бились за те, кому богувати Гжицький
    Синоніми


    Антоніми


    Гіпероніми


    Гіпоніми

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]