Перейти до вмісту

бойовище

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. бойови́ще бойови́ща
Р. бойови́ща бойови́щ
Д. бойови́щу бойови́щам
З. бойови́ще бойови́ща
Ор. бойови́щем бойови́щами
М. бойови́щі бойови́щах
Кл. бойови́ще* бойови́ща*

бо-йо-ви́-ще

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бой-; суфікси: -ов-ищ; закінчення: .

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]
[2]

Значення

[ред.]
  1. битва, бій [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Я почував себе зовсім розбитим, ніби я теж брав участь у тому запеклому бойовищі Досвітній
  2. поле бою, битви [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Як загинув, як поліг у битві Христо Ботев, світлозорий воїн,… Не знайшли на чорнім бойовищі.. Рицарського тіла молодого, Не знайшли ні друзі, ані кревні Рильський

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Упроваджене Михайлом Старицьким (1839-1904), українським письменником, театральним і культурним діячем, корифеєм українського побутового театру.

Переклад

[ред.]
битва, бій
поле бою

Джерела

[ред.]