бойовище

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бойови́ще	бойови́ща
Р.	бойови́ща	бойови́щ
Д.	бойови́щу	бойови́щам
З.	бойови́ще	бойови́ща
Ор.	бойови́щем	бойови́щами
М.	бойови́щі	бойови́щах
Кл.	бойови́ще*	бойови́ща*

бо-йо-ви́-ще

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бой-; суфікси: -ов-ищ; закінчення: -е.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[2]

Значення

1. битва, бій ◆ Я почував себе зовсім розбитим, ніби я теж брав участь у тому запеклому бойовищі Досвітній
2. поле бою, битви ◆ Як загинув, як поліг у битві Христо Ботев, світлозорий воїн,… Не знайшли на чорнім бойовищі.. Рицарського тіла молодого, Не знайшли ні друзі, ані кревні Рильський

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Упроваджене Михайлом Старицьким (1839-1904), українським письменником, театральним і культурним діячем, корифеєм українського побутового театру.

Переклад

битва, бій
Англійськаen: fray (en), combat (en) Польськаpl: bój (pl) чол. Російськаru: бой (ru) чол. Санскритsa: आयोधन (sa)

поле бою
Англійськаen: battlefield (en) Польськаpl: bojowisko (pl) сер. Чеськаcs: bojiště (cs) сер.

Джерела

• Словник УЛІФ: бойовище