Українська

бо-йо-ви́-ще

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бой-; суфікси: -ов -ищ; закінчення: -е.

битва, бій ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Я почував себе зовсім розбитим, ніби я теж брав участь у тому запеклому бойовищі Досвітній
поле бою, битви ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Як загинув, як поліг у битві Христо Ботев, світлозорий воїн,… Не знайшли на чорнім бойовищі.. Рицарського тіла молодого, Не знайшли ні друзі, ані кревні Рильський

Найтісніша спорідненість

Упроваджене Михайлом Старицьким (1839-1904), українським письменником, театральним і культурним діячем, корифеєм українського побутового театру.

битва, бій
Англійська_en: fray ^(en), combat ^(en) Польська_pl: bój ^(pl) чол. Російська_ru: бой ^(ru) чол. Санскрит_sa: आयोधन ^(sa)

поле бою
Англійська_en: battlefield ^(en) Польська_pl: bojowisko ^(pl) сер. Чеська_cs: bojiště ^(cs) сер.