Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	болю́чий	болю́че	болю́ча	болю́чі
Р.	болю́чого	болю́чого	болю́чої	болю́чих
Д.	болю́чому	болю́чому	болю́чій	болю́чим
З. (^іст./_неіст.)	болю́чого (іcт.) болю́чий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	болю́че	болю́чу	болю́чих (іст.) болю́чі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	болю́чим	болю́чим	болю́чою	болю́чими
М.	болю́чім болю́чому	болю́чім болю́чому	болю́чій	болю́чих

бо-лю́ч-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бол-; суфікс: -юч; закінчення: -ий.

який болить, викликає біль, пов'язаний з відчуттям болю ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Він сам оберігав той страх і той настрій, ворушив його, немов болючий зуб М. М. Коцюбинський
перен. який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; викликаний цими почуттями; тяжкий ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Тільки тепер капітан почув якісь безмірно болючі уколи І. Я. Франко

Найтісніша спорідненість

Від ??

який болить, викликає біль

який викликає гіркі, тяжкі почуття