бомбувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бомбу́ю	бомбува́в	бомбува́тиму	—
Ти	бомбу́єш	бомбува́в бомбува́ла	бомбува́тимеш	бомбу́й
Він Вона Воно	бомбу́є	бомбува́в бомбува́ла бомбува́ло	бомбува́тиме	—
Ми	бомбу́єм(о)	бомбува́ли	бомбува́тимем(о)	бомбу́ймо
Ви	бомбу́єте	бомбува́ли		бомбу́йте
Вони	бомбу́ють	бомбува́ли	бомбува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бомбу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	бомбува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	бомбо́ваний
Безособова форма	бомбо́вано

бом-бу-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бомб-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [bɔmbʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. рідк. те ж саме, що бомбити. ◆ Літаки викрили обоз і бомбували його Микола Петрович Трублаїні

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бомбувати