Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бондарю́ю	бондарюва́в	бондарюва́тиму	—
Ти	бондарю́єш	бондарюва́в бондарюва́ла	бондарюва́тимеш	бондарю́й
Він Вона Воно	бондарю́є	бондарюва́в бондарюва́ла бондарюва́ло	бондарюва́тиме	—
Ми	бондарю́єм(о)	бондарюва́ли	бондарюва́тимем(о)	бондарю́ймо
Ви	бондарю́єте	бондарюва́ли		бондарю́йте
Вони	бондарю́ють	бондарюва́ли	бондарюва́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бондарю́ючи
Дієприсл. мин. ч.	бондарюва́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	бондарьо́ваний
Безособова форма	бондарьо́вано

бондарювати

Корінь: -бондар-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

займатися бондарством. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Став я бондарювати, що люди аж дивуються Ганна Барвінок

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів