бондарювати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бондарю́ю бондарюва́в бондарюва́тиму  —
Ти бондарю́єш бондарюва́в
бондарюва́ла
бондарюва́тимеш бондарю́й
Він
Вона
Воно
бондарю́є бондарюва́в
бондарюва́ла
бондарюва́ло
бондарюва́тиме  —
Ми бондарю́єм(о) бондарюва́ли бондарюва́тимем(о) бондарю́ймо
Ви бондарю́єте бондарюва́ли бондарю́йте
Вони бондарю́ють бондарюва́ли бондарюва́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бондарю́ючи
Дієприсл. мин. ч. бондарюва́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. бондарьо́ваний
Безособова форма бондарьо́вано

бондарювати

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бондар-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Бондарювати
Бондарювати
Бондарювати

Значення[ред.]

  1. займатися бондарством. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Став я бондарювати, що люди аж дивуються Ганна Барвінок

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]