Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бортнику́ю	бортникува́в	бортникува́тиму	—
Ти	бортнику́єш	бортникува́в бортникува́ла	бортникува́тимеш	бортнику́й
Він Вона Воно	бортнику́є	бортникува́в бортникува́ла бортникува́ло	бортникува́тиме	—
Ми	бортнику́єм(о)	бортникува́ли	бортникува́тимем(о)	бортнику́ймо
Ви	бортнику́єте	бортникува́ли		бортнику́йте
Вони	бортнику́ють	бортникува́ли	бортникува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бортнику́ючи
Дієприсл. мин. ч.	бортникува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	бортнико́ваний
Безособова форма	бортнико́вано

борт-ни-ку-ва́-ти

Корінь: -бортник-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

заст. займатися бортництвом. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ — Оце моє найбільше добро.— Зіновій Петрович рукою показав на вулики, що гуділи, мов крихітні вітряки.— Бортникуєте? — Полюбляю бджолу і дітей, щось у них однакове є М. П. Стельмах

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів