бохтар
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бохта́р | бохтарі́ |
| Р. | бохтаря́ | бохтарі́в |
| Д. | бохтарю́ бохта́ре́ві |
бохтаря́м |
| З. | бохтар | бохтарі́в |
| Ор. | бохтаре́м | бохтаря́ми |
| М. | бохтарі́ бохтарю́ |
бохтаря́х |
| Кл. | бохта́рю* | бохтарі́* |
бох-та́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бохтар-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. оповісник, вістовець ◆ Ніколи ще сільський бохтар Сава Шепа не бубнив так урочисто й переможно, як у цей день Скляренко
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |