бравий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	бра́вий	бра́ве	бра́ва	бра́ві
Р.	бра́вого	бра́вого	бра́вої	бра́вих
Д.	бра́вому	бра́вому	бра́вій	бра́вим
З. (іст./неіст.)	бра́вого (іcт.) бра́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	бра́ве	бра́ву	бра́вих (іст.) бра́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бра́вим	бра́вим	бра́вою	бра́вими
М.	бра́вім бра́вому	бра́вім бра́вому	бра́вій	бра́вих

бра́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -брав-; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [ˈbrɑu̯ei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю ◆ Який то він бравий, який красивий, який проворний Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
   1. гарний, ставний ◆ Високого зросту [Максим], бравий, широкоплечий, як з заліза збитий Панас Мирний
   2. рідк. молодецький, хвацький ◆ Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами й форменими ґудзиками, все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого Олександр Петрович Довженко
   3. діал. добрий ◆ Є і пиво, і мед бравий, І ренського вволю Л. І. Глібов

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від бра́вий, браві́рувати, бравува́ти, брава́да, браву́ра; — рос. бра́вый, білор. бра́вы, пол. brawować, пол. brawada, болг. брави́рам; — очевидно, через російське і, можливо, німецьке посередництво (нім. brav «добрий, чесний, хоробрий») запозичено з французької мови; фр. brave «хоробрий, сміливий, чесний, хороший, славний», фр. bravade «бравада», bravoure «хоробрість» виводяться з італійської та іспанської мов; італ. ісп. bravo «хоробрий, сміливий», італ. bravata «зухвалий вчинок, хвастощі», італ. bravura «хоробрість; чванство» походять від лат. bravus «дикий, грубий», яке зводиться до д.-в.-нім. raw, hrao «тс.», спорідненого з англ. raw «сирий», н.-нім. rob «тс.», лат. crūdus «жорсткий, сирий, твердий», cruor «кров», psl. *kry «кров», укр. кров; менш імовірне припущення (Bloch 99; Kopaliński 142) про походження фр. brave від лат. barbarus «варвар».— СІС 107; Шанский ЭСРЯ 1 2, 184—185; Фасмер І 105; Преобр. І 41; Dauzat 111; Kluge—Mitzka 604—605.—Див. ще кров.

Переклад

який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю
Англійськаen: brave (en)

молодецький, хвацький
Англійськаen: youth (en)

добрий
Англійськаen: good (en) enough

Джерела

• Словник УЛІФ: бравий