брести

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бреду́	брів брела́	брести́му	—
Ти	бреде́ш	брів брела́	брести́меш	бреди́
Він Вона Воно	бреде́	брів брела́ брело́	брести́ме	—
Ми	бреде́м (-емо́)	брели́	брести́мем(о)	бреді́м(о)
Ви	бреде́те	брели́		бреді́ть
Вони	бреду́ть	брели́	брести́муть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бредучи́
Дієприсл. мин. ч.	брі́вши
Безособова форма	—

бре-сти́

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 7b/b.

Корінь: -брес-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. повільно йти. ◆ — Відкіль бредеш ти, голово лиха? — Лисиця так мовля Ослові Л. І. Глібов
2. через що і діал. що. переходити вбрід, перебродити (річку, струмок, болото і т. ін.). ◆ Звільна, обережно переступаючи з ноги на ногу, він почав брести ріку І. Я. Франко

Етимологія

Від ??

Переклад

повільно йти

переходити вбрід, перебродити

Джерела

• Словник УЛІФ: брести

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бреду́	брёл брела́		—
Ти	бредёшь	брёл брела́		бреди́
Він Вона Воно	бредёт	брёл брела́ брело́		—
Ми	бредём	брели́		—
Ви	бредёте	брели́		бреди́те
Вони	бреду́т	брели́		—
Дієприкм. теп. ч.	бреду́щий
Дієприкм. мин. ч.	бре́дший
Дієприсл. теп. ч.	бредя́
Дієприсл. мин. ч.	бре́дши
Безособова форма	—

брес-ти́

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 7b/b.

Корінь: -брес-; дієслівне закінчення: -ти ^{[Тихонов, 1996]}.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. брести (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Етимологія

Від ??