бризнути

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бри́зну бри́знув
бри́знула
бри́зну  —
Ти бри́знеш бри́знув
бри́знула
бри́знеш бри́зни
Він
Вона
Воно
бри́зне бри́знув
бри́знула
бри́знуло
бри́зне  —
Ми бри́знем бри́знули бри́знем(о) бри́знім(о)
Ви бри́знете бри́знули бри́зніть
Вони бри́знуть бри́знули бри́знуть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

бризнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -бризн-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. однократне до бризкати [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Вода бризнула й облила ногу І. С. Нечуй-Левицький
  2. розм. кинути з силою, шпурнути [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Як бризне [писар] шапку об землю та й підійшов до пана Уласовича Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
  3. розм. те ж саме, що бризнутися [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Розхитавшись, бризнув [Тарас] в воду Котляревський

[≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ В цю мить у коридорі школи бризнув мідний дзвінок Юрко Пташка. Лист Джерело — http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/Малі-друзі-Ч.12-1943-р..pdf.

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]