бризкати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бри́зкаю бри́зкав бри́зкатиму  —
Ти бри́зкаєш бри́зкав
бри́зкала
бри́зкатимеш бри́зкай
Він
Вона
Воно
бри́зкає бри́зкав
бри́зкала
бри́зкало
бри́зкатиме  —
Ми бри́зкаєм(о) бри́зкали бри́зкатимем(о) бри́зкаймо
Ви бри́зкаєте бри́зкали бри́зкайте
Вони бри́зкають бри́зкали бри́зкатимуть  —
Дієприкм. теп. ч. бри́зкающий
Дієприкм. мин. ч. бри́зкавший
Дієприсл. теп. ч. бри́зкая
Дієприсл. мин. ч. бри́зкав, бри́зкавши
Пас. дієприкм. теп. ч. бри́зкаемый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма бри́зкаовано

бри́з-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бризк-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. неперех. розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Дощик бризкав П. П. Чубинський
  2. неперех., чим і без додатка викидати, розкидати, розсипати бризки рідини, іскри, дрібні частинки чого-небудь [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Серед двору бризкали фонтани І. С. Нечуй-Левицький
  3. перех., кого, що чим. обливати дрібними краплями, бризками [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Він ранком так заспішив, що забув про свою звичку бризкати чуб хінною водою Іван Ле

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками
викидати, розкидати, розсипати бризки рідини, іскри, дрібні частинки чого-небудь
обливати дрібними краплями, бризками

Джерела[ред.]